
Aлекс Шмітт, Крістоф Келлерманн, Келвін Трімс і Хуанлуолун Чжоу з Energy Brainpool використали свої інструменти моделювання, щоб оновити свої прогнози щодо того, як європейський ринок електроенергії буде розвиватися протягом наступних 30 років, враховуючи ціль 99% виробництва без викидів у 2050 році. Вони зробили прогнози щодо виробництва і цін . Основний фактор що несе зміни в порівнянні з їхніми останніми прогнозами – це російсько-українська війна та рішучість Європи скоротити імпорт викопних копалин з росії. Тому вони створили три нових сценарії. Автори відзначають, що існують великі відмінності між окремими європейськими країнами, де країни з низьким розповсюдженням відновлюваної енергії, зокрема, відчують сильніше зростання цін на електроенергію.
З поточним «Енергетичним прогнозом ЄС до 2050 року» Energy Brainpool показує довгострокові тенденції в Європі. З початку вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року різко змінилися енергетичні ринки в усьому світі. Навіть до цього ринки електроенергії постійно змінювалися. Особливо завдяки еволюції планів енергетичної політики щодо скорочення викидів CO2 сценарії цін на електроенергію постійно розвиваються. У результаті оцінка розвитку ринку, активів і контрактів, інвестиційних рішень, угод про купівлю електроенергії (PPA) або бізнес-моделей також постійно змінюється.
Зараз Energy Brainpool пропонує три сценарії. Різниця між сценаріями стосується припущень щодо розвитку цін на сировинні товари, а також парку електростанцій і гнучкого попиту на електроенергію.
Новий «Центральний» сценарій
У попередніх енергетичних прогнозах ЄС сценарій «Energy Brainpool» слугував основою для оцінки майбутнього розвитку цін на електроенергію та інших змінних. У ході української кризи та її наслідків для енергетичних ринків ми замінили це новим «центральним» сценарієм. З цього базового сценарію ми вивели варіації «Напруга» та «Полегшення».
«Центральний» сценарій враховує поточну напруженість між європейськими країнами та росією. Основним припущенням сценарію є те, що Європа припинить імпорт російського трубопровідного газу не пізніше 2027 року. Ми також припускаємо, що в середньо- та довгостроковій перспективі загальна (імпортна) залежність від викопного палива буде зменшена.
Основні наслідки сучасної геополітичної ситуації
У короткостроковій перспективі поточні події на ф’ючерсних ринках враховуються щодо цін на паливо та CO2. На них впливає поточна геополітична ситуація. На зображенні показано частку російського імпорту в усіх імпортованих обсягах джерел енергії, природного газу, кам’яного вугілля та сирої нафти, а також частку всіх імпортованих обсягів у загальному споживанні в 27 державах ЄС.

Це призводить до прямої залежності від російських енергоносіїв у кінцевому споживанні 28,1% для кам’яного вугілля, 25% для сирої нафти та 37% для природного газу. Ці значення отримані таким чином, наприклад, для кам’яного вугілля з частки імпорту в кінцевому споживанні 52%, помноженої на частку російського імпорту 54%.
Загалом заміщення російських енергоресурсів, яке передбачається майже всіма країнами ЄС якнайшвидше, має два наслідки: у коротко- та середньостроковій перспективі зростають ціни та зростає волатильність на ф’ючерсних ринках. Особливо це стосується природного газу , оскільки закупівля з альтернативних джерел найбільш чітко залежить від існуючої інфраструктури (СПГ-термінали, трубопроводи). Таким чином, у «центральному» сценарії ціни на природний газ на наступні кілька років будуть відповідати середньому рівню цін на ф’ючерсних ринках із середини лютого 2022 року.
СПГ буде вирішальним для європейських цін на природний газ з 2027 року
З 2027 року європейська ціна на природний газ базуватиметься на світовій ринковій ціні на СПГ. Як найважливіше джерело імпорту для Європи, можна припустити, що СПГ США визначатиме ціну. Історично склалося так, що експортна ціна СПГ США відповідає базовій ціні американського природного газу (Henry Hub). Крім того, існує пов’язана з попитом надбавка за транспортування в межах США та зрідження природного газу для транспортування як СПГ.
Щоб оцінити ціну СПГ США на європейському ринку, необхідно також враховувати витрати на транспортування та регазифікацію в Європі. Враховуючи припущення щодо обмінного курсу та інфляції, ціна на природний газ становить 22 EUR2020/МВт-год. Ця ціна передбачається в сценарії на 2027-2040 роки.
У довгостроковій перспективі водень замінює природний газ
У довгостроковій перспективі водень замінить викопний природний газ у кінцевому використанні. Зокрема, він буде вироблятися з електроенергії шляхом електролізу або імпортуватися. Автори припускають, що такий «зелений» водень продаватиметься на світовому ринку та знизить «ціну на чистий газ» не пізніше 2040 року. По суті, «ціна чистого газу» складається з ціни природного газу плюс ціни EUA (європейський дозвіл на викиди), помноженої на коефіцієнт викидів природного газу 0,2т CO2 /МВт-год. Це посилить ціновий тиск на природний газ після 2040 року. Відбуватиметься послідовне витіснення природного газу.
Подібно до природного газу, передбачається, що ціни на кам’яне вугілля, нафту та EUA відповідатимуть середньому рівню цін на ф’ючерсних ринках із середини лютого 2022 року. На майбутні ринкові ціни на кам’яне вугілля та сиру нафту також сильно впливає ризик ембарго на імпорт російських енергоносіїв до кінця 2023 року.
Роль сонячної фотоелектричної та вітрової енергії
Відповідно до середньострокової мети різкого скорочення імпорту викопного палива та якнайшвидшого припинення залежності від імпорту, сценарій передбачає високодецентралізовану енергетичну систему в майбутньому. Це тягне за собою значне розширення відновлюваних джерел енергії. Серед іншого, цього досягають власники будинків по всій Європі, будуючи більше фотоелектричних систем в будинках. Для Німеччини шляхи розширення відповідають цілям у поправці до Закону про відновлювані джерела енергії («EEG-Referentenentwurf»). За прогнозами, потужність сонячної фотоелектричної енергії збільшиться більш ніж удвічі до 400 ГВт до 2045 року.
Вітроенергетика та сонячна фотоелектрична енергетика, продовжують мати великий потенціал зростання. Ці технології сьогодні конкурентоспроможні завдяки різкому падінню витрат. Це також очевидно у зростаючій кількості проектів на основі PPA, особливо для сонячних електростанцій. Однак через зростаючий ефект канібалізації ця тенденція зазнає все більшого тиску.
Відповідно до «EU Energy Outlook 2050», до 2050 року частка цих змінних відновлюваних джерел енергії повинна зрости приблизно до 75 відсотків від загальної пропозиції. Крім того, їхня часто одночасна генерація електроенергії знижує погодинну ціну електроенергії все частіше й у великих розмірах.
Усі відновлювані технології разом можуть зайняти 84 відсотки парку електростанцій. Цікавим тут є виділення газових електростанцій, поки вони споживають природний газ, вони вважаються «викопними» електрогенераторами. Проте, перейшовши на зелений водень, вони вважатимуться електростанціями без викидів.
Велику роль відіграють газові електростанції
З точки зору диспетчеризованої генеруючої потужності викопного палива, газові електростанції стануть основними доповненнями на європейському ринку в майбутньому. Вони мають менші викиди, ніж електростанції, що працюють на вугіллі. Останні продовжать втрачати значення навіть із системами захвату вуглецю (CCS). Однак ще невідомо, чи призведе заплановане припинення імпорту російського трубопровідного газу щонайпізніше до 2027 року та закупівля дорожчого СПГ до тимчасового зменшення газових потужностей.
У той же час водень та інші синтетичні види палива можуть спалюватися на сучасних газотурбінних електростанціях, готових до H2, замість викопного природного газу. Тому автори припускають, що газові турбіни та електростанції комбінованого циклу залишаться важливою технологією у виробництві електроенергії в довгостроковій перспективі. Таким чином, вони принаймні частково будуть вважаютися генерацією без викидів.
Роль атомних і вугільних електростанцій
До 2050 року потужності атомних і вугільних електростанцій можуть скоротитися більш ніж на 51 відсоток . Німеччина, Франція, Велика Британія, Іспанія, Нідерланди, Фінляндія, Італія, Ірландія, Португалія, Данія та Угорщина оголосили про припинення використання вугілля в майбутньому. Як наслідок, до 2050 року встановлена потужність кам’яного вугілля може різко впасти приблизно на 78 відсотків.
Загалом до 2050 року частка генеруючої потужності диспетчеризованих теплових електростанцій скоротиться з нинішніх приблизно 46 відсотків до приблизно 16 відсотків. Це матиме значний вплив на структуру цін на електроенергію.
Ріст середніх цін на електроенергію
Які фактори впливають на те, як будуть розвиватися середні незважені ціни базового навантаження за 2023–2050 роки? Особливо актуальними є ціни на товари та CO2, а також розширення використання відновлюваної енергії. У найближчі роки ціни на електроенергію будуть формуватися під впливом поточного високого рівня цін на ф’ючерсних ринках. З 2030 року зростання цін на CO2 матиме більший вплив на зростання цін на електроенергію.
Однак категорично вищі надходження від вітрових і фотоелектричних електростанцій сповільнять цей ріст. Таким чином, може збільшитися кількість годин з низькими, та з негативними цінами на електроенергію. У результаті реальні ціни на електроенергію лише незначно підвищаться з 69 євро/МВт-год до 78 євро/МВт-год між 2030 і 2050 роками.
Прочитати повну статтю та ознайомитися з іншими сценаріями можна за посиланням: Russia-Ukraine: modelling the consequences for the European electricity market to 2050
Джерело інформації: energypost.eu



