Переймаючи проект від латвійської сторони, LIAA контролюватиме отримання необхідних дозволів та оцінки впливу на навколишнє середовище для будівництва парку.Таким чином буде пом’якшено вплив реалізації проекту на тарифи на передачу електроенергії для споживачів.
Це сталося після того, як Кабінет міністрів Латвії розглянув концептуальний звіт про минулий і майбутній розвиток спільного латвійсько-естонського офшорного вітроенергетичного проекту Elwind під час засідання Кабінету міністрів 13 вересня.
Реалізований проект зміцнить енергетичну незалежність обох країн, забезпечивши електроенергію потужністю 700-1000 мегават (МВт).
«Завдяки реалізації проекту Elwind підвищиться енергетична безпека Латвії, а витрати на виробництво енергії можуть потенційно знизитися в майбутньому. У той же час енергія, яку ми використовуємо, стане екологічнішою», – підкреслив Каспарс Рожкалнс, генеральний директор LIAA. «Паралельно з проектом Elwind в Латвії будуть розвиватися інші вітряні електростанції меншої потужності, а це означає, що у відносно найближчому майбутньому ми зможемо стати експортерами електроенергії від покупців електроенергії, виробляючи більше, ніж Латвія здатна спожити».
Відповідно до останнього техніко-економічного обґрунтування, найбільш підходящим місцем для будівництва офшорної вітроелектростанції в Латвії може бути узбережжя Курземе між Лієпаєю та Вентспілсом, яке має найбільш прийнятні умови для розвитку проекту. У часовому плані проекту Elwind передбачено, що оцінка впливу на навколишнє середовище та всі необхідні дозволи на будівництво будуть встановлені до 2025 року, а в 2026 році планується організувати аукціони для комерсантів, які бажають долучитися до реалізації проекту. Термін завершення проекту запланований на 2030 рік.
Згідно з опитуванням, проведеним дослідницьким центром SKDS у квітні та травні 2020 року, 77 відсотків латвійців підтримують будівництво вітрових електростанцій.
Реалізація проекту вітроелектростанції також сприятиме досягненню інших цілей політики, пов’язаних з енергетикою та кліматом, включаючи енергоефективність, енергетичну безпеку та скорочення викидів парникових газів. Крім того, проект зробить істотний внесок у досягнення цілей Європейської зеленої угоди. Враховуючи це, очікується, що проект залучить фінансування від Connecting Europe Facility (CEF) для його реалізації, що покриє до половини загальних витрат проекту.
Представники уряду Естонії почали переговори з латвійською стороною про можливу спільну реалізацію проекту офшорної ВЕС у 2019 році. У грудні 2019 року під час зустрічі міністра економіки Латвії з міністром економіки та комунікацій Естонії було досягнуто концептуальної домовленості про реалізацію такого проекту. Згодом, Меморандум, підписаний між Міністерством економіки Латвії та Міністерством економіки та комунікацій Естонії, встановив необов’язкову юридичну основу для спільного управління та фінансування проекту офшорної вітроелектростанції між Міністерством економіки та зв’язку Естонії та Міністерство економіки Латвії.
Точний розподіл витрат і вигод між двома країнами буде визначено на основі результатів техніко-економічного обґрунтування та аналізу витрат і вигод. Реалізація спільного проекту латвійсько-естонської офшорної ВЕС включена в Національний енергетичний і кліматичний план Латвії на 2030 рік.
У березні уряд Латвії відхилив заявку данської компанії з відновлюваної енергетики Ørsted яка хотіла приєднатися до розвитку вітрової електростанції Elwind.
Джерело інформації: ceenergynews.com
