Після рішення Європейського Союзу збільшити свої і без того амбітні цілі щодо виробництва водню до 20 мільйонів тонн до 2030 року, Греція стала потенційним регіональним водневим хабом. Дійсно, країна є частиною так званого коридору E, визначеного ініціативою European Hydrogen Backbone (EHB) для з’єднання регіонів з високим потенціалом пропозиції, використовуючи величезну кількість землі та фактори високої потужності для сонячної та вітрової енергетики з покупцями в Центральній Європі та Німеччині.
Оператор системи транспортування природного газу Греції DESFA відіграватиме вирішальну роль у формуванні водневої економіки країни після серії угод і меморандумів, підписаних з різними організаціями для створення функціонуючого ринку водню. За словами міністра розвитку та інвестицій Адоніса Георгіадіса, Греції пора бути першопрохідцем. Дійсно, для уряду та зацікавлених компаній це вже не теоретичні дебати, а процес, який уже розпочався і який незабаром принесе відчутні результати, прискоривши перехід до «зеленої» системи.
Однак Константінос Папалукас, координатор Національного водневого комітету при Міністерстві навколишнього середовища та енергетики, зазначає, що, як і інші європейські країни-члени та інші країни розвиненого світу, Греція все ще перебуває на дуже ранніх стадіях започаткування водневої економіки і багато кроків ще потрібно зробити.
Водневий потенціал Греції та проекти, які виведуть на поверхню ключові питання для регуляторів
Відповідно до Національної водневої стратегії країни, розвиток національної водневої економіки поділяється на три окремі етапи.
«Початок ринку (2022-2027), поява ринку водню (2025-2030) і, нарешті, фаза розвитку/зрілості ринку (2027-2035)», — пояснює пан Папалукас. «На цю мить ринок стикається з невизначеністю, високими витратами та недостатньою інфраструктурою, що перешкоджає приватним інвестиціям. Ось чому основною метою схеми надання державної допомоги є реалізація деяких перших пілотних проектів/додатків і створення першої критичної інфраструктури шляхом підтримки ініціаторів проектів у боротьбі з ризиками, пов’язаними з ринковими збоями».
«Кінцевою метою є зниження вартості та захист операційної структури від невизначеності», — розповідає він CEENERGYNEWS. «Це проекти, які виведуть на поверхню основні проблеми, якими мають займатися регулятори».
Дійсно, Греція щойно повідомила про проект H2CEM, який є третім проектом, який бере участь у Важливих проектах спільного європейського інтересу (IPCEI), пов’язаних із декарбонізацією її цементної промисловості за допомогою водню.
«Це друга хвиля IPCEI, також відома як Hy2Use», — підкреслює пан Папалукас. «Ми вже повідомили про два проекти в рамках першої хвилі H2Tech: GreenHippo, який є інноваційним підприємством з виробництва електролізерів і паливних елементів у Західній Македонії, і H2Tank, який пов’язаний зі спеціально виготовленими інноваційними резервуарами, виготовленими з вуглецевого волокна та оптичного волоконними датчиками, які можуть бути використані як для транспортування, так і для зберігання водню».
«Я вважаю, що ці проекти створять необхідну критичну масу для розвитку нашої національної водневої економіки», — говорить він.
Також Деніел Мутманн, голова ініціативи European Hydrogen Backbone, вважає, що Греція є частиною динамічного розвитку навколо водню, який ми зараз спостерігаємо в Європі.
«Країна має величезний потенціал виробництва екологічно чистого водню, враховуючи потенціал вітру та сонця», — розповідає пан Мутманн CEENERGYNEWS. «Проекти розробляються, і учасники інфраструктури (зокрема, наш партнер в ініціативі EHB DESFA) знаходяться в процесі планування майбутньої водневої інфраструктури для з’єднання джерел і споживачів водню та майбутніх точок з’єднання з сусідніми країнами».
Подолання ситуації “курки та яйця“
Разом із можливостями Греція також має ті ж проблеми, як і інші європейські країни, які зацікавлені у розвитку водневої економіки.
Пан Мутманн зазначає, що для виробництва чистого та конкурентоспроможного продукту для майбутніх споживачів у різних секторах необхідно розробити цілий ланцюжок створення вартості.
«Важко знайти способи стимулювати використання водню, тому що все починається з клієнтів, а початкові інвестиції потребують фінансової підтримки», — стверджує він. «По-друге, «зелений» водень необхідно виробляти в регіонах, де є доступна земля, а також сприятливі сонячні та вітрові умови, а попит здебільшого не там».
«Таким чином, газова інфраструктура стає важливою для того, щоб фактично забезпечити відповідність попиту та пропозиції, а отже, для розширення виробництва водню для досягнення конкурентоспроможності за ціною. Щоб подолати ситуацію з куркою та яйцем, необхідно знайти рішення для створення початкової мережі для водню, чого, на щастя, часто можна досягти шляхом перепрофілювання існуючої газової інфраструктури».
На думку координатора Національного водневого комітету, найбільше виграють трудоємні сектори Греції.
«У цій глобальній водневій економіці, що розвивається, наше судноплавне співтовариство відіграє важливу роль, оскільки компанії, що займаються перевезеннями по всьому світу, мають підключитися до світових центрів попиту», — говорить пан Папалукас, порівнюючи ситуацію з ринком ЗПГ. «Така ж ситуація з транспортуванням CO2. Є деякі підтверджені повідомлення про те, що грецька судноплавна компанія зараз вивчає сценарій будівництва 60-ти CO2-носів».
Крім того, до 2030 року він очікує подальшого проникнення водню на нафтопереробні заводи, а також в інші сегменти промисловості Греції, які мають велику трудоємність, хоча вони й не настільки великі порівняно з іншими індустріальними європейськими країнами.
«Крім того, водень буде відігравати важливу роль через синтетичне паливо в транспортному секторі (вантажівки, автобуси та потяги) і морському секторі короткого сполучення (пороми)», – додає він.
«Нарешті, крім появи водневої долини в Західній Македонії, я також очікую появи кількох водневих островів, особливо тих, які мають відповідний розмір і не будуть сполучені з материком».
Греція: не тільки попередник появи водневого хабу в Східному Середземномор’ї
Оскільки Греція включена в коридор E EHB, країна стає ще більш вигідним експортером екологічно чистого водню.
«Він (коридор E EHB) також виконує транзитну функцію для сусідніх країн, забезпечуючи додаткові постачання водню аж до Близького Сходу в середньостроковій та довгостроковій перспективі», — підкреслює пан Мутманн.
Компанії DESFA і DEPA беруть активну участь у цьому процесі, особливо в підготовці поточної інфраструктури до водневої готовності.
«Що Греція повинна зробити в очікуванні, так це не тільки виступити в якості передвісника появи водневого хабу в Східному Середземномор’ї, але також заздалегідь працювати з країнами регіону, щоб закласти основу необхідної інфраструктури для з’єднання коридору E з регіоном Близького Сходу», – зазначає пан Папалукас. «Це включає дослідження трубопроводів, готових до використання водню, інфраструктуру аміаку та метанолу, FSRU, готові до використання водню, регіональну інфраструктуру CCUS та багато іншого».
Тим часом уряд продовжує працювати в цьому напрямку і, як пояснив Константінос Папалукас, застосований міжсекторний підхід є тим, чим грецький уряд може пишатися, оскільки він заклав наріжний камінь для органічного становлення грецької національної водневої економіки.
«Більш конкретно, — продовжує він, — ми створили на початку спільну платформу, де міністри енергетики та міністри промисловості, морських справ, транспорту, досліджень та інновацій, а останнім часом міністри розвитку сільського господарства взаємодіяли один з одним, спочатку створивши обізнаності, а потім створили паралельний канал знизу вгору, щоб залучити до цього процесу всі сектори, які можуть брати участь у нашій водневій економіці, що розвивається».
Щодо цілей, цифри, які надаються в рамках водневої стратегії щодо потужності електролізера, повністю відповідають і пропорційні до того, що Європейська Комісія поставила як ціль для кожної держави-члена. Греція очікує, що 2035 рік стане переломним роком.
«Тому десятиліття 2030-2040 років стане найважливішим», – підсумовує пан Папалукас. «Що також надзвичайно важливо, так це підкреслити, що водень також буде домінувати в накопиченні енергії через свою природу, отже, сприяючи подальшому використанню нашого потенціалу відновлюваної енергії та подальшому розвитку відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі Греції. Але, звісно, для того, щоб усе це відбулося, нам потрібно уникати політизації сектору та мати потужний механізм моніторингу для втілення планів у дії».
Джерело інформації: ceenergynews.com
