Автор: голова Громадської спілки «Енергетичний Союз» Ольга Тагієва.
Держава потурбувалася про населення, зафіксувала тарифи на електроенергію. Але, для виконання цього пріоритетного постачання електричної енергії потрібен ресурс та реальне фінансове забезпечення, тому є питання наскільки відповідальні сторони забезпечили всі умови, щоб ця «турбота» була насправді реалізована?
Фіксовані тарифи на електроенергію для побутових споживачів – це частина спеціальних обов’язків на ринку. Цей обов’язок покладений на постачальників універсальних послуг. Ці підприємства мають здійснювати поставку за сталими низькими цінами (1,44 або 1,68 грн/кВт-год), при цьому купуючи відповідні обсяги за ринковою ціною (близько 5 грн/кВт-год з урахуванням мережевих тарифів та інших витрат).
Якщо держава поклала таке завдання на постачальника, то звісно був розроблений механізм для його реалізації та виконання. Але на сьогодні, як нам всім добре відомо, перед постачальниками універсальної послуги накопичується величезна заборгованість з боку ДП «Гарантований покупець». Більше того, постачальникам складно знайти вільний обсяг електроенергії на ринку, щоб повністю забезпечити потреби населення.
Завдання поставлене, але ні кошти, ні обсяги товару для його виконання не забезпечені. Як в таких умовах може бути виконане завдання? Питання – риторичне.
При цьому, зараз на ринку знаходяться обсяги для забезпечення торгового портфелю нещодавно сформованого державного енерготрейдера – «Енергетичної компанії України», який, до речі, ніяких спеціальних обов’язків не несе. Незрозуміло, чому для нової компанії, яка працює, на вільному ринку, обсяги наявні, а для компаній, на яких поклали таке відповідальне завдання, як забезпечення потреб населення – обсягів не лишилося.
Модель ПСО належним чином може працювати виключно у випадку, коли всі її учасники генерація, ГарПок, ПУП, ОСР в повному обсязі виконують свої обов’язки, які передбаченні Положенням про ПСО.
Але зараз в тому вигляді як працює ПСО є норми, які дозволяють учаснику ПСО ГарПоку не забезпечувати ресурсом ПУПів, зловживати своїми правами та уникати відповідальності за невиконання зобов’язань щодо ПСО.
В таких умовах, виникає можливість для зловживання та порушуються базові положення статті 62 закону України «Про ринок електроенергії», згідно якої спеціальні обов’язки мають бути прозорими та недискримінаційними. В статті прямо вказано, що Кабінет міністрів своїм рішенням має визначити джерела фінансування виконання ПСО та передбачити порядок виплати компенсацій компаніям, які виконують спеціальні обов’язки.
Варто нагадати, що поставка електроенергії населенню за доступною ціною – це першочерговий пріоритет саме держави, це її соціальна функція. Тому, саме вона має вирішити це питання, знайти для постачальників універсальної послуги всі необхідні фінансові ресурси (або обсяги) і, таким чином, виконати норми закону і дати впевненість людям перед початком самого складного в історії України опалювального сезону бути забезпеченими електричною енергією.
