Безпрецедентні події – глобальна пандемія коронавірусу (Covid-19), кліматична надзвичайна ситуація та турбулентність на глобальних енергетичних ринках, спричинені вторгненням російської федерації (далі – «росія») в Україну – шокували світ у 2022 році. Безпрецедентні виклики, що випливає з потрійної глобальної кризи, вимагають екстраординарних дій для сприяння солідарності та боротьби з першою та найбільшою глобальною енергетичною кризою.
У 2022 році лідерство G20 у сфері енергетичної безпеки та солідарності є важливішим, ніж будь-коли. Ще до цих подій G20 обговорювала та вирішувала низку пов’язаних питань, пропонуючи рішення та закликаючи до дій. У 2021 році міністри енергетики на зустрічі міністрів G20 у Неаполі, Італія, узгодили Неаполітанські принципи G20, які містять вказівки щодо співпраці для підтримки та покращення енергетичної безпеки під час енергетичних переходів.
Метою цього звіту є оновлення та поглиблення аналізу на основі Неаполітанських принципів Великої двадцятки та з особливим акцентом на шляхах підтримки та покращення енергетичної безпеки під час поточної глобальної енергетичної кризи. Він надає ряд рекомендацій, які дозволять країнам G20 досягти безпечного переходу на чисту енергію за допомогою важливих короткострокових дій, які узгоджуються з довгостроковими цілями.
Важливо, що країни G20 пообіцяли нульові чисті викиди приблизно до середини століття. У довгостроковій перспективі прискорення переходу на чисту енергію сприятиме енергетичній безпеці, оскільки це зменшить потребу в імпорті та споживанні викопного палива.
У короткостроковій перспективі існує потреба підтримувати енергетичну безпеку та відновити баланс пропозиції та попиту на енергію шляхом зменшення попиту та збільшення пропозиції, максимізації наявної інфраструктури, одночасно радикально скорочуючи викиди нафти, газу та вугілля. Це допоможе зменшити тиск на світові енергетичні ринки та ціни.
У березні та квітні 2022 року країни-члени IEA погодилися вжити колективних заходів щодо вивільнення нафти зі своїх стратегічних запасів; найбільші колективні дії в історії IEA. Члени IEA підкреслили свою тверду та єдину прихильність стабілізації глобальних енергетичних ринків, яку вітали багато членів G20. Як показують ці колективні дії, міжнародна співпраця та конкретні дії мають вирішальне значення для забезпечення стабільного постачання енергії, особливо для країн, що розвиваються.
Як підкреслюється у звіті IEA «Net Zero до 2050 року: дорожня карта для глобального енергетичного сектора», енергетична безпека стає ще важливішою на шляху до чистої енергії. Уряди та промисловість повинні підвищити готовність і стійкість до нових і більш частих загроз, окрім збоїв у традиційній енергетичній інфраструктурі, таких як кібератаки та екстремальні погодні явища, особливо щодо інфраструктури електроенергетики. Створення надійних і економічно ефективних ланцюгів постачання чистого водню та забезпечення адекватності глобальних поставок найважливіших мінералів для задоволення попиту внаслідок нарощування технологій чистої енергії є невід’ємною частиною досягнення безпечних переходів на чисту енергію.
У цьому звіті аналізується важливість енергоефективності в країнах з економікою, що розвивається, у світлі кризи вартості життя. Потім обговорюється важливість розширення доступу до доступної та надійної електроенергії, торкаючись таких елементів, як швидше розгортання широкого портфоліо відновлюваних джерел енергії та шляхи забезпечення інтеграції більшої частки змінних відновлюваних джерел енергії, одночасно підвищуючи безпеку електроенергії. У розділі 3 йдеться про те, як посилити готовність, зосереджуючись на нафтогазовій безпеці, важливість якої була ще більш широко визнана в умовах поточної кризи та високих цін на енергоносії. У наступному розділі розглядається роль палива з низьким вмістом вуглецю з особливим акцентом на водні, біоенергетиці та аміаку, які є рушійною силою прискореного переходу до чистої енергії. У розділі 5 обговорюється проблема існуючої інфраструктури викопного палива та роль перепрофілювання сучасних об’єктів для підтримки диспетчеризованої генерації. Ефективний та економічний перехід на чисту енергетику передбачає не лише оптимізацію використання інфраструктури викопного палива, але й розгляд можливості трансформації існуючих активів для інших цілей. В останньому розділі оцінюється роль найважливіших мінералів у переході на чисту енергію. Безпека їх постачання, виробництва та наявності буде фундаментальною для прискорення переходу на чисту енергію. В останньому розділі оцінюється роль найважливіших мінералів у переході на чисту енергію. Безпека їх постачання, виробництва та наявності буде фундаментальною для прискорення переходу на чисту енергію.
Економіки G20 є рушійною силою глобального економічного відновлення, а також фінансів та інвестицій. У нинішньому середовищі високих цін на пальне уряди повинні покладатися на те, що добре спрацювало, швидко розширити таку політику передового досвіду та уникати зациклення на разгортанні нової високовуглецевої інфраструктури.
Головна увага цьогорічного головування Індонезії у G20 зосереджена на найближчих діях до 2030 року з трьома основними пріоритетами. Індонезія прагне досягти прогресу в досягненні загального доступу до енергії до 2030 року, масштабуючи впровадження чистих енергетичних технологій і збільшуючи фінансування та інвестиції, одночасно використовуючи інклюзивний підхід для суспільства в цілому та економік, що розвиваються, зокрема.
Елементи, розглянуті в цьому звіті, стосуються ряду проблем, викликаних глобальною енергетичною кризою, але не можуть вирішити всі з них. По мірі прискорення переходу на чисту енергію їх з’являтиметься більше, і вони також потребуватимуть вирішення, а міжнародне співтовариство, включаючи G20, продовжуватиме вирішувати їх для досягнення мети системи чистої енергії. Розширене міжнародне співробітництво в галузі енергетичної безпеки як частина переходу на чисту енергію є і продовжує залишатися в центрі G20.
Ознайомитися з повним звітом: Security of Clean Energy Transitions 2022
Джерело інформації: IEA
