Вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року сильно вплинуло на світові енергетичні ринки. Нестабільність цін, дефіцит поставок, проблеми з безпекою та економічна невизначеність сприяли тому, що Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) називає «першою справді глобальною енергетичною кризою, наслідки якої відчуватимуться протягом багатьох років».
Як завжди, бідні країни — багато з яких все ще оговтуються від наслідків глобальної пандемії — несуть на собі основний тягар негативних наслідків енергетичної кризи.
Численні наслідки глобального енергетичного перезавантаження означають, що можуть відбутися й певні позитивні зміни. Однак, коли так багато змінюється, важко передбачити з великою точністю. Як зазначає МЕА, «багато контурів цього нового світу ще не повністю визначені, але повернення до того, як було, неможливе».
Як вторгнення в Україну призвело до енергетичної кризи
Ось шість речей зі звіту МЕА «Перспективи світової енергетики 2022», які пояснюють ключові зміни в енергетичному секторі після вторгнення.
1. Вищі ціни на енергоносії
Можливо, найбільш помітною зміною для більшості людей є зростання цін на енергоносії. МЕА стверджує, що висока вартість палива спричиняє 90% зростання середніх витрат на виробництво електроенергії в усьому світі.
У поєднанні з впливом глобальної пандемії енергетична криза означає, що 70 мільйонів людей, які нещодавно отримали доступ до електроенергії, більше не можуть собі її дозволити. І 100 мільйонів людей, можливо, більше не зможуть готувати їжу на чистому паливі, замість цього повернувшись до біомаси, каже МЕА.
Один із потенційно позитивних аспектів вищих цін на викопне паливо полягає в тому, що вони дають вагомі підстави для прискорення переходу до стійких альтернатив. Тим не менш, потреба в енергетичній безпеці може спонукати до подальших інвестицій у проекти використання викопного палива.
2. Зміна торгових потоків і дефіцит пропозиції
Росія скоротила газові потоки до ЄС приблизно на 80% у період з травня по жовтень 2022 року, залишивши блок із значним дефіцитом енергетичного балансу та гострою потребою знайти альтернативні джерела енергії з інших країн.
У той час як багато колишніх міжнародних партнерів росії скоротили або розірвали зв’язки з країною, росія загалом зберегла видобуток і експорт нафти на рівні, близькому до рівня до вторгнення, збільшивши експорт в інші країни, зокрема в Китай, Індію та Туреччину.
3. Зміни енергетичної політики
Зміна традиційних шляхів торгівлі енергоносіями означає, що постраждалим країнам довелося швидко згуртуватися, щоб створити нову енергетичну політику, яка не лише надає пріоритет довгостроковій енергетичній безпеці, але й дозволяє задовольнити існуючий попит на енергію в короткостроковій перспективі.
Уряди також розробляють вірогідні шляхи до нульових викидів до 2050 року, тому проблеми, викликані поточною енергетичною кризою, потрібно вирішувати з урахуванням цього. У деяких випадках — зокрема, як з Законом США про зниження інфляції — криза штовхає проекти відновлюваної енергетики вперед, а не назад, каже МЕА.
4. Економічні наслідки енергетичної кризи
Вищі витрати на енергію можуть призвести до зростання цін на товари та послуги. Вищі процентні ставки в поєднанні з падінням доходів у реальному вираженні штовхають світ до рецесії, а кількість людей, які повертаються до крайньої бідності, зростає, йдеться у звіті.
Оскільки багато країн прагнуть збільшити вартість запозичень для боротьби з інфляцією, проекти чистої енергії, які потребують фінансування, можуть зазнати економічних наслідків.
5. Як це впливає на викиди
Деякі країни прискорюють свої цілі щодо викидів, інші збільшують використання вугілля, а деякі країни роблять і те, і інше одночасно. Довгостроковий вплив енергетичної кризи на викиди невідомий, і багато людей стурбовані впливом на плани досягти нульових викидів до 2050 року.
Однак, незважаючи на те, що викиди CO2 продовжуватимуть зростати у 2022 році, згідно з прогнозами, зростання буде менш ніж на 1% вище, ніж у 2021 році, головним чином завдяки швидкому зростанню обсягів відновлюваної енергії та електромобілів, згідно з МЕА.
6. Поштовх до відновлюваних джерел енергії
Порушені відносини між росією та її споживачами енергії призвели до швидкого зосередження уваги на підтримці енергетичної безпеки. Наявність надійного та різноманітного енергетичного балансу є основою політики енергетичної безпеки, і МЕА каже, що, можливо, криза може прискорити перехід до більш стійких видів палива.
Але це ще невідомо, і негативні економічні перспективи та короткострокові політичні рішення щодо забезпечення енергією для сьогоднішніх потреб можуть уповільнити перехід до відновлюваних джерел енергії.
Світові енергетичні проблеми почалися не з вторгненням росії в Україну, але подальша енергетична криза спричинила ряд сейсмічних змін в енергетичному секторі. Деякі зміни будуть тимчасовими, деякі – постійними, але рішення, які приймаються сьогодні, назавжди змінюють енергетичний сектор.
І як попереджає МЕА, «ми знаємо з минулих енергетичних криз, що процес адаптації навряд чи буде гладким».
Джерело інформації: World Economic Forum
