Беручи до уваги триваючий збройний конфлікт на своїх східних кордонах з 2014 року та повномасштабне вторгнення росії у лютому 2022 року, Україна стає унікальним прикладом. Що стосується відновлюваних джерел енергії, то частка цього джерела енергії в енергобалансі України досягла 12,4 відсотка у 2020 році. Хоча сектор відновлюваних джерел енергії є відносно невеликим, український уряд поставив за мету збільшити його частку до 25 відсотків до 2035 року. Близько 66 відсотків електроенергії, виробленої в Україні з відновлюваних джерел, розташовано на півдні України, яка зараз знаходиться або під загрозою обстрілів, або під окупацією через повномасштабне вторгнення росії у лютому 2022 року.
Згідно з останнім аналізом Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), з 2015 року, після окупації Кримського півострова, до 2020 року уряд у Києві збільшив свою підтримку для викопного палива на 238 відсотків. У той час як податкові витрати скоротилися на 59 відсотків між 2019 і 2020 роками, прямі трансферти зросли на 65 відсотків за той самий період.
Джерело: Українська вітроенергетична асоціація
«Вторгнення на Донбасі у 2014 році та війна з росією суттєво вплинули на використання державної підтримки викопного палива в Україні», — пояснює аналітик ОЕСР з питань екологічного врядування та політики фінансування Неллі Петкова. «Хоча Україна виділяється тим, що має значні субсидії на викопне паливо, у 2014-16 роках уряд України також запровадив активну широкомасштабну програму їх реформування».
«Більшість реформаторських заходів стосувалися поступового скасування субсидій споживачам природного газу та приведення ціни на газ у відповідність до ціни на газ на міжнародному ринку», – розповідає пані Петкова CEENERGYNEWS. «Однією з основних причин такого рішення стало те, що в квітні 2014 року росія скасувала знижку, за якою продавала газ Україні, і уряду було складно продовжувати субсидування споживання газу для населення. У результаті ціни на природний газ за цей період зросли більш ніж у 8 разів, а тарифи на електроенергію – більш ніж у 3 рази».
Вона продовжує, нагадуючи, що за останні кілька років в Україні було скасовано багато старих схем субсидій, однак були запроваджені нові інструменти неявної підтримки споживачів.
«До Covid та неспровокованої та невиправданої агресії росії проти України, розпочатої в лютому 2022 року, Україні вдалося розпочати значні реформи енергетичних субсидій. Лише з 2014 по 2016 рік Україні вдалося скоротити субсидії на викопне паливо з 13 відсотків ВВП до 7 відсотків ВВП відповідно. Однак цінові шоки, викликані цими двома кризами, можуть призвести до відкату деяких із цих досягнень».
Аналітик ОЕСР з екологічного врядування та політики фінансування Неллі Петкова.
«Європа зобов’язалася досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, Україна – до 2060 року», – підкреслює пані Петкова. «Україна – єдина країна в регіоні Східного партнерства, яка взяла на себе таке зобов’язання. Проте агресія росії проти неї може сповільнити, принаймні в короткостроковій перспективі, енергетичний перехід у Європі. Через різке зростання цін на енергоносії та скорочення імпорту з росії, а також через санкції багато країн ЄС вже почали знижувати податки на паливо та субсидувати витрати на енергію».
За її словами, враховуючи жорсткі обмеження постачання та обмеження енергетичної інфраструктури, зниження споживання енергії та підвищення енергоефективності матиме ключове значення як для ЄС, так і для України.
«Війна підсилила аргументи на користь довгострокового рішення, заснованого на переході від викопного палива до відновлюваних і чистих джерел енергії».
Аналітик ОЕСР з екологічного врядування та політики фінансування Неллі Петкова.
Хоча події, що відбулися після початку російсько-української війни в 2014 році, підірвали зусилля України щодо нульових викидів, офіційний масштаб такого впливу ще невідомий, незмінна відданість країни зеленій політиці продовжує підтримувати кліматичний оптимізм.
«Україна запровадила низку заходів для підтримки енергоефективності та відновлюваних джерел енергії», – каже пані Петкова. «Наприклад, Фонд енергоефективності, серед іншого, заснований за фінансування ЄС та Німеччини, спрямований на підтримку заходів з енергоефективності в житловому секторі як спосіб зменшення рахунків домогосподарств за електроенергію та тепло».
Однак пані Петкова також підкреслює, що у відносному вираженні державні субсидії на виробництво та споживання викопного палива залишаються значними.
«Для порівняння, у 2018-19 роках, доковідних, Україна передбачила близько 7 мільйонів доларів США на заходи з енергоефективності проти понад 2 мільярдів доларів США на викопне паливо у ці роки», – зазначає вона.
Незважаючи на це, погляди пані Петкової щодо відданості України зеленій політиці можуть свідчити про довгострокові амбіції щодо подолання кліматичної кризи, що потенційно може призвести до зниження заходів підтримки викопного палива.
«Зобов’язання України узгодити свою зелену та енергетичну політику зі стратегічними розробками ЄС створює можливість для країни поступово скасувати субсидії на викопне паливо, підвищити ціни на вуглець та переспрямувати інвестиції у відновлювані джерела та альтернативну енергетику (наприклад, зелений водень) і енергозбереження замість підтримки викопного палива. – продовжує вона. «Енергетичний розділ Плану відновлення та реконструкції, підготовлений українським урядом, є прикладом того, яким шляхом може йти країна в цьому напрямку. ЄС і міжнародне співтовариство віддані підтримці України в цих зусиллях, і післявоєнний період відбудови може відкрити вікно можливостей для країни, щоб почати справжній енергетичний перехід і досягти своїх міжнародних зобов’язань і цілей енергетичної безпеки».
Випадок України чітко ілюструє бажання боротися зі зміною клімату, одночасно збалансовуючи свої зусилля з необхідністю реагувати на короткострокові загрози безпеці, відкладаючи безпекові міркування, що виникають через кліматичну кризу.
Джерело інформації: ceenergynews.com
